Василь Слапчук***НАПИСИ НА ПОРОСІ * я вам болітиму прийду до вас ви приймете мене як ліки * сокири каяття любов дерев і тінь велика куцої людини * смак хліба на вустах але немає страху слова * ще кілька слів лишилось до війни * самотнє дерево самотній я в душі у дерева людно в моїй душі сад цвіте * дорога тече люди ні риба ні водорості * зір у небі мов у жебрака копійок у жмені я вам про людей а ви мені про погоду * квіти річку перебігають перша крига тріщить як чарки весільні * кімната кухня коридор три міри світу * в оці брата свого дрова на зиму заготовляє * дерева вогонь у долонях несуть чоловікові прикурити заманулося * діти в білих льолях у деревець дзвоники на худеньких шийках ніхто пострілу не чув лише чорне пір’я з неба * жінка любить квіти чоловік любить жінку у чому ж квіти винуваті * на виправдання жінок: квіти також помиляються * мурашка біжить лапки в крові навперебій з’ясовуємо кому з нас боляче * толочать люди пшениці весь світ стоїть по пояс в житі * згасають зорі та свічки людино перестань зітхати * ще вчора пахло молоком у чому ж нині винуватий * перехрестив услід лелеку мацнув кишеню ще маю сірники * дерева відривають листя кому квитка на зиму * криниці за руки побралися у небо вертаються * окрім води та хліба молока й землі мене нема * коротка й темна ніч життя цей світ не світиться лише зоря в чиємусь оці * мисливець світ червоні крапельки суниць за мною слідом * уранці квіти моляться і птахи нас клянуть * солов’ї співають чоловіки в серця дзьобнуті * і кухлик меду і сльоза вид крил пташиних легші руки * заговорили про любов чому ж так хочеться курити * хто хто хто це не питання це відповідь * вітром гілку відчахнуло а колись це дерево було насіниною тоді його вітри на руках носили * птахи у дзьобиках волю несуть у кожного каменя чоловік на шиї * усмішка обличчям блукає мов серп між трав * зовні кімнати люди живуть сиджу за столом горіхи душу * небом кольорові кулі летять я ще не встиг * не пив вина не доторкався скрипки небо на щоці як помада губна * насінина трави червоної в око потрапила хлопчаки уроки прогулюють а вже косарики * вже жити подано та ще щось подають у пташиних гніздах * у вечірньому небі чорні літери галичі захід догоряє мов книжки нечитані * обручка на пальці літом через зиму мед тягнеться
|
2000 © Василь Слапчук |