Біла грива, чорний кінь, Срібнії стремена. Зглянься, коню, не покинь, Не втікай од мене. Під копитами вужем, Не вхоплюсь за гриву… Ангел бавився ножем Й посміхався криво. Хоч від страху оп’янів, Міркував тверезо. Ангел протягнув мені, Як спасіння, лезо. Кров із горла, кров з руки — Кольору заручин... Біла грива, чорний кінь — Падає із кручі.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”