ЧАС «Ч»

1

Час хліба, кулі час.
І треба комусь їсти.
Видлубуєм родзинки (кулі) з тіста,
На друге й третє — «чарс».

Час для життя і час для смерті,
Взаємо їх залежність…
Слід чобота на конверті
Із вічності у безвість.

Туди нам і дорога,
А форма одягу — білизна.
Нам заступила світ і Бога
Спідниця п’яної Вітчизни.

2

Не знаю туземної мови
І знати своєї не хочу.
Острах за поли ловить,
Вилущує очі.

Мушу з собою мати
Тлумача — автомата.
Його щирий усміх
Забезпечує успіх.

3

Сонце кружельцем цитруса
Впало у кров — бризки.
Ми з автоматом близько…
Від крові чужої витруся.

Сонце кружельцем лимона —
Німб із старої ікони.
Кров почорніла — кисне.
Утрамбую легені киснем.

В учорашнього вітру
Голос голодний.
Сонце вичавлене й холодне
Від крові своєї витру.

4

Повними чашами серць
П’єм за знайомство з кулею,
Волохаті думки про смерть
Закушуємо цибулею.

Благословляє нас рука
З-під золотого німба:
Час молока,
Час хліба.