Я дослухаюся ходи, я наслухаю кроки. Та тiльки дощ худий мене цiлує в око. Цiлує дощ у нiс, дощ слинить менi вухо. Та скiльки я не слухав — не чулося менi... Ти з’явишся без звуку — кульбабка золота — спочатку прийдуть руки, а потiм i уста. Коли мене цiлуєш, то трiо голубiв вклоняється тобi й спiває алiлуя.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”