десь там, де два,
чи, може, три горби
у віртуальний світ,
такий далекий
волають горілиць:
люби! люби!
Поглянь, її коса,
мов шлях з варяг у греки!

На вуха стала ніч
в обіймах цвіркуна,
і лапу ссе Ведмедиця велика.
Десь там на нас,
а може, поміж нас,
літавиця із місяця
здира останнє лико.