Ця жінка пахне мені літом:
як щойно скошена трава,
як зірвані недавно квіти,
як ще не мовлені слова.

Це літо пахне мені нею:
так само збігло день за днем,
так само колеться стернею,
так само бавиться з вогнем.

Цієї жінки я не знаю.
І хто я є в її устах?!
Лиш запорожець за Дунаєм
або злочинець у бігах.