Опубліковано: 2008.01.31
Ігор ЯновичВ ПРЕДДВЕРЬИ 1276Из книги «Чернобыльские хроники» Наверно был в преддверьи ада – толпу вдавили в свод метро... Бесовских сил легка награда – лишь раздразнили мне нутро. И до того я спал без боли, скользя без страха по Земле... Но вдруг метро швырнуло в море. Потом... провал – в ночной петле. Затем проехали сквозь город – похоже Припять – чёртов центр... Вот тут и взял меня за ворот эпохи Сталина – бес-мент... В «котле» варилось мне не хуже: толпу ж загнали, как в музей. Но будто кто-то нас утюжил – сжималось сердце всё сильней. Потом забилось – от испуга: несли служители детей, недородившихся в том круге, что и у Дантевых чертей. Все – как якутский мамонтёнок!.. Зачем был нужен тот парад?! Я встрепенулся, как ребёнок, но стен не вышиб – наугад. Сумел шагнуть через пространство – проход сквозь грешниц вдруг нашёл... И тело выплыло – из пьянства – или из сна – на гладкий шёлк... Сказал: «Работать будем вместе – концлагерь надо пережить!». Там мой ребёнок – при невесте – он сохраняет всем нам жизнь... Но пульс ритмично пропускался – ударов – шесть, потом – молчок! По подозрительному галсу скрипели мысли, как сверчок... |
1986 Киев, 22 июля © Ігор Янович |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.