Опубліковано: 2008.01.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

Лесные дубравы. Кровавый закат

Лесные дубравы. Кровавый закат.
Березки стоят золотые.
И грустно осинки листвой шелестят:
«Они не вернулись живые».

Им вечно по двадцать. А годы идут.
Над ними летят журавли.
Тревожную песню на землю несут:
«Живыми они не пришли».

Над ними сияет небесный рассвет.
И пахнет садов белизна.
Над ними есть жизнь. А у них жизни нет.
Ее отобрала война.

Устала рыдать одинокая мать
(и слезы из глаз уж не льются).
Не может поверить, не может понять,
что больше они не вернутся.

1986
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10885/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG