Залишені слова – наостанок, Щоб опісля питва – не німіти. Але іще не раниться ранок Шипами опохмілених квітів. Але іще не сталося завтра, Іще усе не випите просто. На небесах зміняється варта – І ми тепер на відстані пострілу. Проклятий і сліпий часообіг Навпомацки вивішує ранок. Ми розірвались навпіл – це хобі. Але ще є слова – наостанок.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”