Опубліковано: 2008.01.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ірина Шувалова

Наранок

Залишені слова – наостанок,
Щоб опісля питва – не німіти.
Але іще не раниться ранок
Шипами опохмілених квітів.

Але іще не сталося завтра,
Іще усе не випите просто.
На небесах зміняється варта –
І ми тепер на відстані пострілу.

Проклятий і сліпий часообіг
Навпомацки вивішує ранок.
Ми розірвались навпіл – це хобі.
Але ще є слова – наостанок.

2005
© Ірина Шувалова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10804/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG