укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44607, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.01.23
Роздрукувати твір

Валерій Сухарєв

РОЖДЕСТВО

Люди, не делайте резких движений: зима.
На поворотах скользят пешеход или кот;
После пяти – и планеты; и сходят с ума
Тени деревьев на льду; и вообще – Новый год.
Горько в гортани от слёз и от слова «миндаль»,
Что по тарелке рассыпан; висит снегопад,
И небеса, словно в крапинку муфта; и в даль
Смотришь, как в стену с обоями, этому рад.
Леди, в природе теперь летаргия: она,
В этом сезоне, всё больше нейтральных тонов;
Сдержанной гамме почтенье во все времена;
Впрочем, к лицу – вам и мне по душе – кимоно
Тёмно-бордовое, в сумерках и у окна –
Вы в нём похожи на тот восклицательный знак,
Что выпадает из речи; чем больше сукна,
Тем гуще в складках его тишина, это так.
Сходим-ка к морю, сегодня не холодно; снег
На воду лёг, с промокашкой в подпалинах схож
Там, где теченье, глубины; и чаек разбег
В небе замедлен; и танкер идёт, точно нож
В масле, свежуя вечернюю гладь вдалеке…
Об эту пору, что странно, я чувствую, что
Точно уж не зимой, может осенью… И налегке
Выйдет душа к незнакомцам, сбросив пальто.
Так – у явившихся летом под ливни и снег,
И под гневливые сумерки всякой поры…
Тени на снежном песке обнялись: человек
Плюс человек, кодак щёлкнул и – в тартарары.
Леди, за вычетом дней, когда мы не живём,
А отмечаемся в зеркале или во снах,
Нажито, в общем, немало того, что на слом
Движется без сожаления и оправданья… В умах
Менее праздных, чем мой, от подобного – жжёт
То ли раскаяньем, то ли желаньем начать
Жить по-иному, взыскуя от горних щедрот…
Только ежели здесь еле теплит свеча
Свой язычок, согревая ладони едва,
И отражаясь на линзах очков и в зрачке, -
Там не зажжётся вообще… Леди, эти слова
(Вашу ладонь удержав чуть дольше в руке,
Чем ожидал), произнёс я с того из сего.
И хорошо, что для вас это – как вдалеке
Танкера крынка на глади, снег, Рождество.

2005
© Валерій Сухарєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні