Опубліковано: 2008.01.21
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Изваяние



Каменный, нежный, немой (не – мой!),
Всем существом воспетый...
Древняя рифма: «зимой – домой»:
Дома – тепло, конфеты...

Дома – священная тишина,
Стены с улыбкой Будды...
Полно! Ведь я тебе – не жена
И никогда не буду.

Лотосом выцветшая тоска
Старой вселенской сказки...
Мир обознался.
Звони. Пока.
Не перепутай маски.
               

2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10597/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG