Опубліковано: 2008.01.20
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Красноярова

Молчат задумчиво скелеты новостроек...

***

Молчат задумчиво скелеты новостроек
И силятся не слышать ничего...
А ты наивно думаешь, что стоек,
А я предполагаю, кто - кого.

Глядит Луна, как камера слеженья,
Но то, как я молчу, а ты дрожишь.
Целую без любви - на пораженье.
Теперь ты - мой и ты - не убежишь.

И как жестоко, боже, как жестоко
Нам дышит в спину ночь и бьют часы
По воле обезумевшего Рока
В версте от пограничной полосы...

2007
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10539/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG