Опубліковано: 2008.01.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Галина Хаблак

Многорукий Бог Далайна

Себя считаю по зиме.
так снова ветренно, вокзально,
ведь город тянется ко мне,
как Многорукий Бог Далайна.

Спина прострелена насквозь
голодными зрачками окон.
Беги, чтоб после не пришлось,
зубами грызть бетонный кокон!

Тебя считаю по хотьбе
по перепутиям он-лайна,
ведь город тянется к тебе,
как Многоликий Бог Далайна.

Откроет метрополитен
ненасыщаемые пасти,
и время тень твою со стен
сотрет, как школьный серый ластик.

2007
© Галина Хаблак
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10510/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG