Серце на короткім повідку,
спи вухатий, ніч воїстину холодна.
Лиш домашнього вина на твою бридку
п'яну пику. Але і сьогодні
битиму залізним ланцюгом.
Знаю...в світі так тепліш не стане.
Пожаліє хтось тебе...за своїм вікном
і в останню путь, у поле, якщо що...дасть сани.
Морозно...а місяць, той завжди блідий.
Спи, Бурко, так буде краще лапам.
Спи...забудь, не ти один в мене молодий
був на гордість віршам і на радість...катам.
Ніч, цигарка тане і святА пройшли,
чуда ринуть в ковдри і самотність в тебе.
В тебе, милий...і байдуже, що нас нарекли
чимсь одним...ми порізно на небі.
Будем. В зиму цю чи ще якусь бездонну.
Спи, малий, мене твій спокій так гамує,
я - добріша і не чую ніг холодних.
Спи ще трішки. Скоро помандруєм...