* * *
Знов ця рідна печаль.
Діамантовий дим.
І волхви, і вовки, і вовна...
І дитячі сліди вздовж святої води,
І любов –
Аж страшно як кровна.

З Того світу вертаються голоси,
Мій годинник цокоче –
То кроки смерті.
І сніжинками квітне
Пропаща синь,
Спить повістка на фронт
У дешевім конверті.

Світ – як дзвін золотий.
Егегей! Огого!.. –
Чорна церква –
Як тінь підсніжника.
Брат із яблука райського
Жене самогон,
А я з мавкою
В травах ніжуся.

Отут-во, отак-во...
Білий з кров’ю мед.
Чорнооке вино у складчину.
І зорі – наче яблука райського – лет,
І патлатих сердець козаччина.

І за юністю злою
Ласкавий жаль,
Сни дитячі давно збулися...
Але там, за межею,
Тремтить межа –
Як поранена шкура лиса.

З Того світу вертаються голоси...
Мій годинник цокоче –
То кроки смерті.
І сніжинками квітне
Пропаща синь,

Спить повістка на фронт
У дешевім конверті...