* * *

Горить мені важкий вогонь печалі,
Доки іду самотньо догори.
Скляніють далі і дзвенять медалі.
Гірську лавину будить пташки крик.

І вже, здається, сад цвіте снігами.
І вже, здається: молодість ту-ту...

Немає болю.
Перехресні шрами
Нагадують голгофську самоту...