Щурі скрекотять холодними лапками по паркету. Фужер заснув. Вино виношує свою красу. Чванливий пан молодий вирішив стати аскетом, спіймав отрути і хто-зна на скільки заснув. За вікном проносяться миті, дивляться, а не тривожать. Телефони колись замовкають і минає щораз бізнес-час. І все більше людей для нього стають перехожими. Та чи він коли покине холодний палац... Серце у пана любові не знало, просто набрид фарс. Книг не було, телевізор блював рекламу. Чи носить у собі життя той далекий Марс? Яка різниця чи Бог той далекий з нами? Все пішло на відстані, навколо метал і пластик. Пан не відав духовних концепцій, непотрібних йому радше, лиш пам'ятав, що в дитинстві все було інакше. Просто, сліпо, бідно, а чомусь краще.
|