укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.01.12
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

***

В  сочельник  было  холодно  и  сыро.
К  застолью  мандаринок  прикупить  
он  вышел  в  город.  Праздника  просила
душа.  И  жгло  слегка  от  радости  в  груди
Полвека  –  это  ноша  или  ниша?
Он  чувствовал  столетье  на  плечах.
Но  он  любил  о  приключеньях  книжки
и  новый  год  у  елочки  встречал
Он  не  ходил  не  в  церковь,  не  на  митинг.
Но  подавал  цыганкам  и  слепым.
И  каждый  день  он  совершал  открытья  
не  грандиозных  радостей,  -  земных.
Его  любили  дети  и  собаки.
А  женщины  ему  прощали  в  общем  все.
Он  был  обычным  человеком.  Правда,
немного  инфантильным.  За  столом
сентиментальничать  он  мог  о  жизни  вечной,
и  плакать  от  закатной  красоты.
Так  вот  он  вышел    в  магазин  под  вечер,
и  не  дошел.  
Упал  лицом  в  цветы
искусственные.
Холодно  и  сыро,
и  одиноко  он  лежит.  
Рука
разжалась  желтой  долькой  мандарина,
и  праздник  замер  снегом  на  глазах.
О  нем  никто  не  пишет  мемуаров
и  рождество  приходит  без  него.
Он  не  искал  ни  вечности,  ни  славы,
он  просто  жил  и  нес  в  себе  добро.
Полвека  –  это  радостная  ноша.
И  больше  сердца  радость  разрослась.
И  разорвалось  сердце.  Праздник  прожит
навылет.  И  снежинки  вальс
танцуют  на  его  холодных  пальцах.
улыбка  отпечаталась  навек.
Лежит  старик,  и  светится  как  глянец
открытки  новогодней  кожа  век.
Всю  жизнь  любил  застолья  и  подарки,
и  детский  смех  как  марки  собирал.
И  смерть  его  не  выглядела  жалкой.
Сочельник  грелся  в  радужных  огнях…

2008
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні