Опубліковано: 2008.01.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Аліна Остафійчук

***

Я вижу все – и доброе, и злое,
и тьму, и свет я чувствую нутром.
И говорят растения со мною,
звенят секунды: мы в тебе живем.
Вся гамма красок в мыслях собираясь
в единый луч, выходит сквозь гортань
и резонирует с рассветом. Вечный танец
Рожденье смерти, сновидений явь.
Я – плоть и кровь от радужной вселенной,
и травы прорастают на руках.
И только ты проходишь мимо вены,
и не впадаешь в сердца океан.
Ты глух и нем к моим столпотвореньям
двуликих чувств. Твой бог всегда один,
и только кровь должна бежать по венам,
и только светлым должен быть твой стих.
Я закрываю глаз двухцветных прорву,
снимаю кожу с несогретых рук.
И затыкаю чистым спиртом горло,
чтоб ни один не просочился звук.
Добро и зло нелепы и ненужны,
и тьма, и свет теряются во мне.
Ты слов моих не слышишь. Значит мужем
огонь им будем.
Тихо на земле

2008
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10050/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG