Опубліковано: 2008.01.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Стоянов

СКЛЕВАЛИ ПТИЦЫ

Склевали птицы розовый декабрь,
раскрашенная заревом надежда -
застывший, но мятущийся грабарь
склоняется зимой в седьмой падеж. Да
видно, мне иное суждено – идти,
дыханием считая: сорок восемь,
скорей всего – лишь треть пути.
Подонкихотствовать, быть санчо, росси-
нантом – губернатором усталым,
подонком-ангелом седоволосым,
готовым оттолкнуться от причала
в те рубежи, где все сначала про-
изойдет от легонькой мечты:
давидово бесспорное добро-
душие в воинственной мембране -
желанье, с ленью сваренное встык,
движеньем речется перводанным,
младенческим забавным кулачком,
берущим лишь себе. Рефлексы-тени
активных предков, можно без очков
увидеть босхофильность откровений
и садомазохических оков -
в колесах суетятся горожане:
бегут на месте в гонке за еду,
а я - по декабрю морозцем ранним
за блеклою зарей к тебе иду.

2008
Харьков
© Анатолій Стоянов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10045/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG