Ханство бежевого вітру, ґрунту, стовбурів і крон, Із гарячим шоколадом при нагоді. У готелі “Севастополь” сто колон? півста колон? — Все рахуємо, збиваємось та й годі. Херсонеські кладки теплі, а на пляжі галька — ні, Сон-трава під Панорамою тендітить, Крешуть сталь зужитих суден на Північній стороні, І розкрешують доріжки в парках діти. У маршрутці все лунає то “Роксет”, то “ДДТ”. За вікном на дубі сухолистя светр, Та за мить його зриває і мете, мете, мете На барвисто-шумний П’ятий Кілометр. Ханство бежевого вітру, ґрунту, стовбурів і крон. Пачка йогурту в руці і плащ на лікті. Залишивши тут діброви нерахованих колон, Ми майбутнє заощадили по крихті.
|