твій єдиний спогад –
брунатний метелик губ
здіймається над ешафотом
немов виправдовує зроблену жертву

твій єдиний жаль –
маленька дівчинка
в акваріумі вікна
з заплаканими до сліз очима

твоє єдине серце
примірялося усіма
і не належало нікому

іноді буває надто пізно...