вечір
зашнуровував
на її горлі
сутінки

розкидав
по вікнах
вогонь
і сни їй
на коліна
падали

зірки з рота
випльовував
а вона
самотою заходилась

їй під ноги
жбурляли
небо Парижа

а пальці
на мапі
гори перескакували
океани наздоганяли

її вулиця
розтерзана ліхтарями
її час накраяний
хвилинами

дівчина на 7 поверсі
хочче
впіймати
землю