Мої двері не замкнені,
але без ключа не зайдеш.
Твої двері навпроти,
та не знає ніхто наших меж,
чи б"ються серці в унісон
у баштах сторожових веж,
чи ключ своїх брам
чи двері - у храм,
чи дзвони небесні - нам?
За тінню своєю постеж,
піди за собою по стеж-
ках, стоптаних мріями
дуж про безмеж-
жя, ключ від незамкнених
істин ми.
Істинами
між нами
світитимуть сонця
спасенних душ.
Чимдуж
побіжи і постукай
в мої двері незамкнені,
куди без ключа не зайдеш.