*     *     *
та криниця
помирала від спраги

місяць уже давно
не полоскав у ній
свого відлуння

і зірки над нею
невмивані
не бавляться
у Подоляночку

жодна Аліса
не шукає стежки
до неї

на дні казка
без щасливого кінця
засохла