На грядці, де росте редиска,
Сидить якийсь незнаний звір:
На спині в нього чорна миска
І ніжки висунулись з дір.

Та це ж, звичайно, черепаха!
І як вона прийшла сюди?
Ой черепахо-бідолахо,
Ти ж тут загинеш без води!

Адже до річки через поле,
Через ярочки та горби
По-черепашачи, поволі,
Ти будеш лізти дві доби!..

А ми цю чорну боягузку,
Що вся сховалась під щитом,
Мерщій загорнемо у хустку
І понесем усі гуртом.

І примчимо єдиним махом
В кущі до річки, до води.
Отут спокійно, черепахо,
Живи й далеко не ходи!