Навесні, напровесні в нашому садку ми посадим яблуньку, гарну та струнку. Ми маленьку яблуньку поливаємо, ще й веселу пісеньку заспіваємо. Рости, рости, яблунько, підростай! Квітни, квітни, яблунько, розцвітай! Облітайте, квітоньки запашні! Поспівайте, яблучка наливні! А вітри-розбійники грізно заревуть, поламають гіллячко, білий цвіт зірвуть. Нічого від яблуньки не зостанеться, і нікому яблучок не дістанеться! Рятувати яблуньку біжимо, ми її пошкодити не дамо! Геть, вітри-розбійники, не шуміть, нашу любу яблуньку не ломіть! А зайці-розбійники з лісу плиг та плиг! Обгризуть всю яблуньку З голови до ніг. Нічого від яблуньки не зостанеться, і нікому яблучок не дістанеться! Рятувати яблуньку біжимо, ми її пошкодити не дамо! Геть, зайці-розбійники, не скачіть, нашу любу яблуньку не гризіть! За весною йде до нас літо золоте. Під промінням сонячним яблунька росте. А ми нашу яблуньку доглядаємо, соковитих яблучок дожидаємо. Росла, росла яблунька, підросла. Квітла-квітла яблунька, відцвіла. Де біліли квітоньки навесні — вже поспіли яблучка наливні. |