Іду до незвичайності тверезим
Під небом, що захмарилось вгорі.
Дрібненьке листя старої берези
Неквапно облітає у дворі.
Ховають в погріби городнє збіжжя.
Ранкове місто в клопотах не спить.
Упав листок беззахисно і ніжно.
На нього намагаюсь не ступить.
Сідаю у маршрутку...Якщо рядом
Також знаходиш місце своє ти,
Щасливий я чарівним листопадом,
Що зводить по дорозі нам мости.