Напиши мені вірш.
Загорни у сувої туману
сутінкові будинки,
вологість нічних ліхтарів
і краплину тепла —
нетривку, та солодку оману,
тихий вогник,
що стомлені душі на мить відігрів,

відібрав у густої,
гіркої, мов дим, порожнечі
загазованих вулиць,
чужої, мов «секонд», юрби...
Напиши про ймовірність
і про неспроможність утечі,
про оте неможливе,
розкішне, болюче «якби»...