З термосу чай не грубий, Хоч і смакує шиною. Я обпікаю губи Шипшиною. Вікна гудуть, як дримби, Вторячи за автівками. Ти мене якось стрів би… Настільки ми, Недолюбились вповні, Що стали сни детальніші. Ребра подібні зовні На клавіші. Тіло під светром зябне Так, наче кров холоне в нім. Ти мене якось взяв би… Долонями. Важко у землю грузну. Що я тобі нагадую? Заваль кріпкого глузду З помадою. А, може, глузд мій схибив Солодко і ніяково. Ти мене якось зміг би… Без всякого.
|