Опубликовано: 2007.09.22
Поэтический раздел: Гражданская лирика

Сергій Негода

Свіже небо  розрізав небіжчик.

Свіже небо  розрізав небіжчик.
Грізні перса  захмарна  бабега
обізнала без сліз. Перебіжник
запобіг  безсмертям і жертвам...

Збудували взірцевий Ковчег.
На кормі  зазубрили тризубця.
І зажеврів  у серці колег
літургійний вогонь самогубця.

Накупив  собі плебс валізок,
як розгледів  переділ  Ковчега.
Тільки справді житійний візок  
не вість як підняв цей сердега.

Але певен  завжди тільки Лев,
що з дрізок не зрубати Ковчега.
Ломикаменевий рев ніжних  стерв
перетяг всіх  сердег  на стратега.

Візу довго  жебрала Єва,
і набрала наїзниць знічев’я.
Накупила зречевлені  древа,
задешево, для підчерев’я...

2007
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/7545/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG