твій пульс цок-цок під моїми підборами
що ростуть від вух як личить блондинці
з волоссям ахроматичним –
чорним чи білим, більше – хромовим
як махровий рушник
на вологому довгоногому

руки розстібують, розкнопують
розблискують на всі чотири кути
пластинок Маяковського
і твій пульс зникає за стінами
запаху абрикосового
як спускаюсь на землю боса
з піідборів моїх хмарочосових