Деревоточить розтрощена, у серці збитошна, шарлотка. Напотемки мацає потвір фагота – горло, як лоно. Коротшає звук у вухах, розстроює вощена глотка хулу у мряці навпочіпки і длубає чисте соло. Охотить любощів голос. Морочить кокотка у готиці зальотну скоротність свідомості, і пнеться у новій промоції. Під дотеп шамотні чарує, циці у синій еротиці, двоїть дівочу достотність напрочуд легкої негоції. Колотять урочище мухи зволочені, самозакохані. Вилускують тихим фаготом, – ті,що огублені творчо з емоцій в дівочому оці – у клоччі, мов сучки, сполохані, і в мегафони й в фаготи сентиментальні під то що... 17 червня 2007
|