Я працюю в книжковім архіві,
Там, де тиша, порох і книжки.
По шухлядах чепурно і рівно
Розкладаю списані картки.

Мовчазні журнали на полицях.
На картках — байдужливі слова…
Тиша й спокій. Тільки — наче сниться —
Продзинчить за вікнами трамвай.

І коли схиляюсь над картками,
Оживають мертвії картки —
І велика дивна книга — пам’ять —
Розгортає дивні сторінки…

Вісімнадцятий… Двадцятий… В двері —
Переможна пісня бойова!..
На цупкому синьому папері
Металево врізані слова…

Рік за роком линуть, як трамваї.
Кожен день (це відблиск на вікні)
Все нові й нові картки вкладає
В картотеку спогадів і днів…

Розрізаю знову гострим лезом
Сторінки… І не дивуюсь вже
В двадцять сьомому рядки поезій
На м’якому білому верже.

Тільки чемних золотих обрізів
На полицях наших не знайти!
Наші дні — в великій вічній книзі
Низки слів — змістовних і простих.