І слух, і зір безслізно прокляну,
Без сліз полину тінню в рінь дніпрову,
за вічний сон віддавши явину,
де дьявольським оркестром чужомову

відомський тупіт з ночі до рання,
і мчить сполохано Вкраїна від Вкраїни,
неначе вершник з вбитого коня
в тисячолітньо-вічному падінні.