накидаю на гачечок сонце,
затремтіли від засмаги пальці,
вітер грається у піжмурки з волоссям,
бризки плигають по висолоній гальці.

і, жбурляючи камінчиком у чайку,
озираюся у хижій насторожі -
чи буває справжнім таке тепле небо
для земної й грішної мене, а може...?