Опубликовано: 2024.07.26
Поэтический раздел: Верлибр, белый стих

Ольга Брагина

***

жертовники казок прості знайомі речі ось все це не зникне назавжди мереживні світи мереживо полудня
дивись як місто перетворює на спів завмерли та пішли що хочеш ти сказати цим що там тепер за рогом
ніхто не пам'ятає це життя якісь уривки сну якісь пусті стільці давайте бігати навколо
хто перший сяде на стілець той пісню заспіває ні ну тільки не сумну навіщо нам сумні навіщо хтось тут перший
ні гаряче ні холодно ні суму ні життя цей марнославний світ спокутував себе до певності достоту
ось на горищі всі ці спомини брудні ховаються від світла ось торшери зламані ось лампи до яких дротів немає
ти пам'ятаєш певно все це маєш пам'ятати
хто вигадав тут нас той мабуть знає все той мабуть знає ціну
цим вигадкам і нам не має бути сну а просто все колись залишиться потому

2024
© Ольга Брагина
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/55550/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG