УТОМА Ввійду у шафу осені, дверима скрипне вітер, і зачинить – лизатиме дощами і снігами зима дверей тих ручку…. прохолодним сонцем асфальт лікується щоранку зсохлим язиком торкає піднебесся і пробує свій голос – який китам лиш чутний …ніч одягає сукню з диму, туманним шалем огортає шию гарячу, голу, і іде до Сонця – у Дім, де те ночує)) ВЕСНА Один сміливий ранок злізе кошеням грайливим мені під ковдру, збудить і змуркоче, волого лапою-росою торкатиметься лоба а потім пляшку перекине на столі – і вітер за вікном спяніє… ЛІТО Сонце встає, задирає голову вище самого себе, Сонце віддзеркалюється у всіх дзеркалах із тиші, прохолоди й пустоти… наспівує неспішною ходою: «Поспіли гарні і величні гарбузи чарівні одного з них охороняє Лев» )) [U] |