Опубликовано: 2022.12.23
Поэтический раздел: Верлибр, белый стих

Ольга Брагина

***

як війна розірвала серце на шматки мов з картин Яна Матейко фарба спливає
чорна фарба чорна вода стільки днів поспіль війна що її початок
губиться десь в підсвідомості слів вистачає лише щоб сказати надія
має залишитись там де полишили все
як війна впала шматком заліза на скроні викарбувалась забуттям пам'ятаєш що було тут раніше
цвіль зелених садочків рухомого складу душі мов розлили весь оцет в крові
як війна розірвала серце і що тут раніше було тільки пустка залишилась замість того що живе та б'ється
все що може розбитися тільки навпомацки спів з пастки вікон чужих
як війна залишила сирени полів що ти маєш сказати так тому й бути
зашилила нитку в голку смутку слова мають сенс там де ще є слова

2022
© Ольга Брагина
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/54269/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG