Ми постаріли на віки. Дорослі раптом стали діти. Це слід кривавої руки, Яка країну хоче вбити. Це сатанинські зерна зла, Які росія сіє всюди. А ми — на стороні добра І переможем, бо ми — люди. Ми — діти нашої землі, Ми — вітер, спека й гомін лісу. Ні, ми не житимем в імлі Й розіб’ємо цю зла завісу. У нас козацький вільний дух, Який ніхто не може вбити. Ми — віра розум, сила й дух, Жили, живем і будем жити. Важкий попереду ще шлях, І болю буде ще багато, Та з сонцем радості в очах Ми стрінем Перемоги свято!
|