Опубликовано: 2021.12.11
Поэтический раздел: Верлибр, белый стих

Сергій Негода

Бешкет банд

Шибеник-бестія, стихія,
баламут, розбишака
вінницьких нетрів-контор,
розтермосив розбрат
в трущобах-сараях, -
аж реве під ґвалт бандитів.
Скомунячили, спіонерили.
Виск. Крик. Тріп. Писк.
Жесть,  розбіяки-пірати,
опришки! Бушують на троні.
Тузяка розпещився в універі,
примчав на бесі в шарашку,
там зачепив тіла бовтунів,
шинкарів, кидал, жигунів.
Артач штуцер, каналія блищить,
палає усобиця банд агресора,
загинув Свирид Гримайло,
суперечний розчерепив
дервішів, недобрі свари,
оце гурчить грабіж у містах.
Продерся і потовк зброю
розбуялих, ярих ідіотів.
Раз у раз підбурює нелад.
Буялий розлад бушує,
вишиває, змитрює,
бентеже невігласів,
чухраїв термосить,
трощить від злості
спритних бешкетників,
перший випередив
крадіїв і оскаженів.
Ледве розжив грошей
у базік-гаркуш
і теперки розбогарадився,
шаленіє весь
розбрат-бешкет.
Гуляє-лютує Україною.
Товстений шлапак,
кошлатий негодяй.
Босий розводить
косоокого злодія,
солопія-розтяпу,
розкручує перекупку.
Телепень-бухарь
розізлився, репетує.
Шум. Галас. Репет.
Бач, розруб хреста.
Зіпається окрилений
та натхненний розкішшю.
Сибарит на руїнах
радянського палацу
розкопує стару могилу
комуніста-номенклатурщика.
Шланг-@йб0ліt
підірвав старий
 бункер-цидатель
 і філон зачухався.
Ґамба! Торба! А де толя?
Задрала лайфоном.
Ні, пілікає в кнайпі.
Лабанджос-музон.
Дибілочка в шлюзі
хряцає мережу. Фігарить.
У бункері скачки
лошиць та бандур,
метеликів-вуркаганів з гудками.
Набанячений вишибала-стукач
в сліпаках-бомбах прохвативсь,
хряцає-бевкає, шаває хавчик,
цмулить і давить на батл пациків.
Вузьколобий ботан-шланг потух.
Шедевральна не зняла банабак,
На аеродромі не знялась
з ручничка, траходромнула беху.
Колода ґьорлфредка в лівайсах.
Коп-гопник з гризлом
підірвав і здимів плюшкін.
Бригада фраєрів-пушил злиняла.
Викидайло пре на звіздулі,
а жиґан валить в шалман
перезабуханого жлоба.
Прошарився пахан-шакал,
 дринькнув єлаху з джефом.
Одутлий фейс качумить
 компресора-фазана,
на стартапі братва
балдіє від ветеранів,
в прикидах буза-більшовика.
При ньому бананчики-флешки.
Блоха шариться на підсосі батарей.
Здрисни пузир-абажур,
а в смартфоні вся тусня.
Зелені дози запахів шворні
бодяжить урла для шкетів,
Нехіло, аїд і чад - бджоликів,
злиняв сирота в мазуті.
Колгосп ракушок з фараонами.
Фари монахинь в гадюшнику.
Відпад, - які ребеки. Кайф в адіках.
Шкварчить солідол, фестивалить
 в балахоні братви, шпокнули печери,
фугасять під літру жужмана.




2021
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/53323/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG