Опубликовано: 2021.02.26
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Вікторія Торон

З глухого часу істуканів кам’яних

З глухого часу істуканів кам’яних
цей світ тримається – не менше і не більше –
на неоплаченій жертовності одних
і на несплатній заборгованості інших.

У надрах всесвіту працюють двигуни,
важкі й засапані, не видимі достоту,
що потребують, ніби змазки, данини
самовідречень для невпинної роботи.

Якби ж то  відала я, квіте  мій  німий:
твоя угода за лаштунками – відверта,
її уклав ти у свідомості самий,
і  добровільною була велика жертва!

Але й сьогодні ми позбавлені знаття,
і тихоплинно, як в століття попередні,
струмує в сонній невідомості життя
в обхід каміння неоплачених трагедій.

2021
© Вікторія Торон
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/52404/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG