***
Друзі відлітають в небеса
В пошуках чи раю, чи спочинку,
А за ними туга голосна
І плачі курличуть безупинно.
Ще учора планували – ох!
Мали купу зустрічей, роботи…
Але час від часу каже Бог,
Що життя для планів закоротке.
Ну а ми не плачемо, бо слів
Та і віри нам не вистачає…
Друзі відлітають до богів.
Їхні душі ген за небокраєм…
Відлітають, бо причина є,
Ну а дехто – просто без причини…
Для життя їм сили не стає
То ж ніхто з них браму не зачинить.
Крає серце незворотність і
Незворушність потойбіччя світу.
Друзі відлітають до богів
І стає на небі більше світла.
В пантеоні слави і хули
Їхні душі мають власні ніші…
Ну а ми бідніємо на них,
Стаємо беззахисно дрібніші.
Друзі відлітають в небеса…
Не життя, а злітна полоса…
19-20.02.2021   ©   Василь Кузан