все розпочалося в трібний строк без інструкцій зайвих та анкет у стерильних всесвітах казок у ретортах сонячних планет колихався у степу ковил наче сукня в танці полонез товщина метеликових крил віддаляла трави від небес та зненацька відстані до трав збільшуватись почали колись наче кульку синю надував хтось ще райдугами сміючись тільки меркли райдуги вночі кульки лускалися у невдах випаровувалися плачі й сіллю сліз ряхтів Чумацький Шлях а земна затята дітлашня намагалась подолати ніч назбиравши спогадами дня світла на руйновищах облич з колб розбитих з небилиць казок формул виростав боєкомплект струменів комп’ютерний зв’язок а Дніпром плив штучний інтелект щасні біороботи Землі на зірок гойдалися плотах подолавши висоти жалі і безодень верескливий жах все вже поряд – руку простягни та й торкнешся вишини і дна тільки мушлі там якісь дрібні тільки там метеликів нема і якийсь професор неземний струменить кудись під три чорти лиш пульсує в тілі світ новий та й назовні рветься з пустоти
|