Я тут, - для всіх. Ти там, - для себе. Чи вірю в тебе? Знай, ти мрія, віро!.. Я вірю, хай живе, - і верне собі себе. Отут! Де не ціль рухає мною, а воля. Чомусь недоля рухає мною в біль. Це ще не смерть душі. Тіло болить. Князь тіней з міста мого зник. Ти де це зник!? Чи ти лиш для тих, хто в ночі згадує день. Знову гнів примар із вікон та вітрин. Штрик. Якби це було позавчора, то сталась би фішка. В якій надії поет? Цей ґонг чують лише двоє. Цей жарт в мене, як жар, що тіла обожнює в Бога. А тут нема мене і тебе. Оце то кіно в ілюзіях. І ось моя і ваша тлінь лише в цих звуках грає. А ви зі мною і вам не все одно, де моя лінь. Що ці дві мари - неначе сто повій. Аж дух під тілом. Мій голос, мовби міна часу, ти - злий в три горла. А чи душа не зі мною? Та я ось. Я молю тобі добра. |