Що в минулому хочеш почути?— Занімій, очі міцно заплющ. Лиш пісок по пустелі — ледь чутно, Та руїнами плентає плющ. Плутанина слідів Моїсея Та горби з побілілих кісток,— Все лишай! Най твоя Одісея Оминає знайомий місток. Океан зачекався. Гойдає В грудях Землю — пульсує й болить. ...Агасфер трусить порох, шкульгає, Завчене каяття бубонить. Вій - не вій — суховій із пустелі,— Пустка в Вічного Жида в очах. Безкінечність піску. В небі – стелі — Мертві зорі. Не вмер — лиш зачах. Все — те саме. Слова і мовчання. Манівці зацвілілих думок. Сплеск надії — і знову пручання. Почуттів застарілий клубок. Твій літак вже гойдає крилами Дзьоб цікавий навістрює свій. Ще південніше — чуть криголами, Очі сліплять сніги й буревій. Відлітай! Білий острів чекає І на тебе, й на казку твою. Лицар гордо коня напуває: Він дракона подужав в бою!
|