І привид рими голови морочить

В омані
віртуальному,
пустельному...

Де світ людей,
він,
весь, як є
переколочений …

Де всі ячать:
Мене, мене, мене!

А якось,
такось,
ще й
увійдеш,
то під шкірою,
тремтінням
ваблячись,
та так,
що в клавішу
і носом
НЕ потрапиш.

А після...

Життя своє,
клянем, осточортіле,
та розтікаючись химерами
... по чреву,
які
заковтують
всіх нас
із потрохами,
маніпулюючи
зімлілими тямками.

...Лише одне рятує і пророчить.
 
Що привид рими голови морочить!