Це місце читання  молитви серед Бистриці
без шумних прочан, без купюр і карток,
без туристів, без  попсових маркетів.
Залишився у скиті і цілу ніч літав  
понад храмами золотою хмарою!
Золотий дощ виливав поза келіями
усю душу прямо перед  іконостасами.
Я вдивлявся в світлі очі братів прочан,
бачив шрами розумних ченців і послушників.
Біла вежа з чудотворною іконою сяяла сонцем.
Чоловічий монастир із міцного каменю.
Таки отут мій український Афон,  
шанувальників біблій, аскетів-бібліотекарів,
перекладачів  з старогрецької Біблії.