Світ радо зустріча весну І відкрива їй всі дороги. Земля прокинулась від сну, Тож звідки відчуття тривоги У цей весни чарівний час, Коли здійснятись мають мрії? Що так гнітить сьогодні нас І що руйнує всі надії? Здавалось, все у нас в руках У двадцять першому сторіччі, Ми начебто знайшли свій шлях, Та опинились на узбіччі. Кудись всі йдуть, і я іду, Й проблеми наші йдуть у парі. Ми просто втратили мету В психологічному угарі. І знову премо навмання, Не вибираючи дороги. Вернуть нам розум і знання — Цього лише прошу у Бога. Ми маєм вийти знов на шлях, Звільнивши розум свій від бруду. Бо дійсно все у нас в руках! Лихе мине, а добре — буде.
|