Опубликовано: 2019.02.26
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Наталья Карраско-Косьяненко

Плач

Мені шкода, що в України
Дві сторони та два крила,
Дніпро, мов меч, на половини
Розсік нас, чути брязкіт скла.

Ми різнобарвні, як уламки
Розбитих сонцем вітражів,
Без вікон залишились замки,
Немає брами для вітрів.

Не чути слово золотеє,
Кружляють ворони у сні.
Чи повернеться князь до неї,
До Ярославної Русі?

Полишить вітер злий тумани
Леліять буде кораблі,
Розвіє ковила омани
Заграє сонце на веслі.

Заграє так, щоб не спалило,
І двоє з різних берегів
Повернуть янголові крила,
Ми плач почуємо і спів.

2019
© Наталья Карраско-Косьяненко
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/49501/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG